Главная Новости

Виплата дивідендів

Опубликовано: 25.10.2018

Дивіденди тісно пов’язані з отриманням прибутку, що викликає радість. І хоча, не завжди вони виплачуються, але якщо таке рішення прийнято, то нарахування та виплату треба провести належним чином. Тут важливий як юридичний, так і суто бухгалтерський бік справи. Сьогоднішня консультація – путівник по дивідендам у 2018 році.

 Зміст статті:

Дивіденди це 

В цілому дивіденди - це частина прибутку, яка розподілена між акціонерами (власниками) підприємства згідно їх частки у статутному капіталі. В акціонерних товариствах згідно ст. 30 Закону України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. № 514 (далі – Закон № 514) дивідендами є частина чистого прибутку, яка виплачується акціонерові в розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, що належить йому.

Виплачувати дивіденди можуть не тільки господарські товариства, але й приватні підприємства з зареєстрованим статутним капіталом (ст. 88 та ст. 167 ГКУ ).

Обмеження на виплату дивідендів

Не можуть виплачувати дивіденди організації та установи, які мають статус неприбуткових, та платники податку на прибуток за ставкою 0%. Виплата дивідендів для них означає втрату статусу.

Для акціонерних товариств існує заборона на виплату дивідендів у деяких випадках, що визначені ст. 31 Закону № 514, зокрема при низькому розмірі власного капіталу. Також обмеження існує для підприємств, що проходять процедуру відновлення платоспроможності.

Акціонерні товариства можуть оголошувати та виплачувати дивіденди лише один раз на рік за підсумками такого року. Це ж саме стосується господарських товариств, що діють на основі модельного статуту (виплата тільки в 1 кварталі наступного року). Інші підприємства можуть виплачувати дивіденди декілька разів на рік.

Форма виплати дивідендів

В загальному випадку виплата дивідендів можлива у 2-х формах: грошовій та натуральній. Але на натуральну форму виплати дивідендів є обмеження:

для акціонерних товариств вона  взагалі заборонена. Виплата може бути тільки у грошовій формі (ч. 1 ст. 30 Закону № 514); якщо підприємство, що нараховує дивіденди, чи особа, яка отримує дивіденди, є платниками єдиного податку, то виплачувати в натуральній формі також не можна, так як для них операції в негрошовій формі заборонені умовами перебування на спрощеній системі оподаткування.

В інших випадках натуральна форма виплати дивідендів можлива, якщо це передбачено в статуті чи рішенні власників. Однак, у такому разі нарахування дивідендів здійснюється все одно в грошовій формі, а потім відбувається продаж певних активів з проведенням взаємозаліку між власниками та підприємством зі сплатою всіх податків.

Також читайте:

Розподіл дивідендів

Порядок розподілу прибутку зазначається у статутних документах господарського товариства (ст. 57 ГКУ , ч. 5 ст. 87 ЦКУ ). У них мають бути визначені періодичність нарахування та виплати дивідендів, форми їх виплати, розмір дивідендів для власників привілейованих акцій (якщо такі є).

Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників (акціонерів, власників). Загальні збори мають право розподіляти прибуток, отриманий підприємством (ст. 33 Закону № 514, ст. 98 ЦКУ). Для акціонерних товариств збори вважаються правомочними, якщо на зборах зареєструвалися акціонери, які володіють сукупно більше ніж 50% голосуючих акцій (ст. 41 Закону № 514).

Оформляється рішення про виплату дивідендів протоколом загальних зборів. У ньому мають бути зазначені:

сума прибутку, яка розподіляється на виплату дивідендів; період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал тощо); розмір дивідендів, їх форма та строки виплати.

При цьому слід враховувати, що:

у  разі наявності нерозподіленого прибутку минулих періодів дивіденди можна виплачувати навіть при збитку за минулий рік. Також джерелом виплати може бути резервний капітал для дивідендів за привілейованими акціями; на дивіденди мають право й нові учасники господарського товариства, які не були такими у періоді, в якому був зароблений прибуток, що спрямовується на виплату дивідендів (пп. “б” ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1996 р. № 1576 (далі – Закон № 1576)).

Виплата дивідендів не є обов’язковою (нюанси є лише при наявності державної або комунальної частки в статутному капіталі).  Крім виплати дивідендів прибуток також може розподілено на створення резервного фонду, збільшення статутного капіталу, створення інших фондів підприємства.

Дивіденди учасникам ТОВ

ТОВ на відміну від АТ не має визначених строків та частоти виплати дивідендів, крім випадку створення ТОВ на основі модельного статуту. Збори засновників, які ухвалюють рішення про виплату дивідендів для ТОВ вважаються правомочними, якщо присутні власники, що володіють сукупно більше ніж 50% голосуючих акцій (ст. 60 Закону № 1576). В подальшому виплата дивідендів аналогічна іншим господарським товариствам.

Строки виплати дивідендів

Законодавчо встановлені строки виплати дивідендів існують тільки для акціонерних товариств. Так, згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 514 дивіденди в Україні для них виплачуються:

за простими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів; за привілейованими акціями – у строк, що не перевищує 6 місяців після закінчення звітного року.

Для інших господарських товариств та ПП строки виплати не встановлені. Їх можна зазначити у рішенні зборів засновників.

ПДВ і дивіденди

З ПДВ ситуація залежить від форми виплати дивідендів. Виплата дивідендів у грошовій формі не є операцією, яка оподатковується ПДВ. Однак, виплата дивідендів у натуральній формі є, по-суті, продажем товарів, тому оподатковується ПДВ на загальних підставах (пп. 14.1.202 ПКУ ).

Податок на дивіденди

Оподаткування дивідендів залежить від податкового статусу юрособи, яка їх нараховує (платник податку на прибуток чи платник єдиного податку) та того, кому їх нараховують (юридичним чи фізичним особам, резидентам чи нерезидентам). Сплачуватися можуть:

авансовий внесок з податку на прибуток; податок “на репатріацію” (податок на платежі нерезидентам); ПДФО та військовий збір (ВЗ).

Розглянемо нюанси по цим платежам більш детально.

Виплата дивідендів юридичним особам та їх оподаткування

Ситуацію розглянемо для випадку, коли всі сторони є платниками податку на прибуток. При нарахуванні дивідендів існує обов’язок сплатити авансовий внесок з податку на прибуток (пп. 57.11.2 ПКУ). Цей внесок не зменшує суму дивідендів, яка підлягає виплаті та зараховується потім в рахунок сплати податку на прибуток.

Авансовий внесок сплачується до або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 51.11.2 ПКУ).

Авансовий внесок не сплачується, якщо виплата дивідендів відбувається:

фізособою (пп. 57.11.3 ПКУ); платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування (пп. 57.11.3 ПКУ). Це стосується тільки розміру прибутку, який звільнений від оподаткування. До них належать підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ); Чорнобильська АЕС (п. 142.2 ПКУ), підприємства літакобудування (п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ), а також учасники проекту “Укриття” (п. 142.3 ПКУ); платником єдиного податку (з 01.01.2018 р., пп. 57.11.2 ПКУ); материнською компанією, якщо сума виплачених нею дивідендів не більша за суму дивідендів, які вона отримала від інших осіб (пп. 57.11.3 ПКУ); інститутом спільного інвестування (пп. 57.11.6 ПКУ).

Особа, що є платником податку на прибуток та отримала такі дивіденди:

ніяк не відображає їх в податковому обліку, якщо її обсяг доходу до 20 млн грн та вона не коригує свій фінрезультат на податкові різниці; зменшує фінрезультат до оподаткування на суму отриманих дивідендів, якщо її обсяг доходу більше 20 млн грн та вона застосовує податкові різниці (пп. 140.4.1 ПКУ).

Стаття до теми:

Розрахунок авансового внеску

Розраховувати авансовий внесок з податку на прибуток здійснюється наступним чином (пп. 57.11.2 ПКУ):

Авансовий внесок

=

(

Дивіденди

“Сплачений” об’єкт оподаткування

)

×

0,18

“Сплачений” об’єкт оподаткування у даній формулі – це значення об’єкта оподаткування за звітний рік (рік, за який виплачуються дивіденди), з якого податок уже сплачено. У даній ситуації, якщо дивіденди менші або дорівнюють “сплаченому” об’єкту оподаткування, то авансовий внесок не сплачується.

Даний порядок розрахунку працює тільки тоді, коли:

Якщо ж хоча б одна з цих умов не виконана, то авансовий внесок з податку на прибуток сплачується з повної суми:

Авансовий внесок

=

Дивіденди

×

0,18

Наприклад, ситуація, коли дивіденди виплачуються до сплати податку на прибуток або нараховуються за квартал поточного року, за який ще декларація не подавалася.

Розрахунок авансових внесків у деяких складних випадках відбувається наступним чином:

Збільшити

Відображення авансових внесків у декларації

Авансовий внесок є невід’ємною частиною податку на прибуток. Він зараховується в рахунок зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке декларується в декларації за звітний період. Якщо ж сума авансового внеску перевищила суму податку на прибуток, то сума перевищення переноситься на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в наступних звітних періодах.  

Розрахована сума авансового внеску відображається у рядку 6 додатка АВ до декларації. З цього рядка вона заноситься до рядка 20АВ декларації, а також рядка 16.2 додатка ЗП.

Якщо у минулому звітному періоді уже сплачувався авансовий внесок, то він відображається у рядку 21 декларації.

У рядку 22 декларації наводиться різниця між нарахованим авансовим внеском (рядок 20АВ декларації) та рядком 21.

У додатку ЗП  заповнюється також рядок 16.3, якщо існують авансові внески, які не були зараховані в рахунок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток у минулих звітних періодах.  

У рядках 16.4, 16.4.1 та 16.4.2 додатку ЗП визначається яка частина авансового внеску зараховується до погашення податкового зобов’язання в поточному звітному періоді. Результат розрахунку, що зменшує податкове зобов’язання з рядка 16.4.1 заноситься до рядка 16ЗП декларації.

Стаття до теми:

Бухгалтерські проведення з виплати дивідендів юрособам

У бухгалтерському обліку нарахування та виплата дивідендів та сплата авансового внеску відображається наступним чином:

Збільшити

Виплата дивідендів фізичним особам та їх оподаткування

Виплата дивідендів фізособам має такі особливості:

не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток (для будь-яких фізосіб – резидентів чи нерезидентів); утримується з суми дивідендів ПДФО; утримується ВЗ.

Не обкладаються ПДФО тільки дивіденди, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу (реінвестиція дивідендів) за виконання умов, які описані в пп. 165.1.18 ПКУ.

Дивіденди не є базою обкладання ЄСВ .

Стаття до теми:

Ставки ПДФО та ВЗ під час оподаткування дивідендів

Дивіденди фізособам обкладаються за такими ставками ПДФО :       

Збільшити

Військовий збір в усіх випадках сплачується за загальною ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Корисна стаття:

Якщо дивіденди виплачуються за минулі періоди, то їх оподаткування здійснюється за ставками на момент нарахування.

Податкова соціальна пільга 2018  ( ПСП ) щодо дивідендів не застосовується, так як це не є зарплатою чи прирівняною до неї виплатою. Але це не стосується доходів по привілейованим акціям, так як згідно пп. 57.11.4 ПКУ такі виплати прирівнюються до зарплати, а тому їх треба разом з зарплатою включати до загального доходу платника податку, якщо він працює на цьому ж підприємстві.

Строки сплати ПДФО під час виплати дивідендів

Сплата податків відбувається у такі терміни:

якщо виплата відбувається на картковий рахунок – у день такого перерахування (пп. 168.1.2 ПКУ); якщо виплата відбувається з каси підприємства чи у натуральні формі – протягом 3-х банківських днів після такої виплати (надання) (пп. 168.1.4 ПКУ). Також пам’ятаємо про обмеження на готівкові розрахунки в 50 тис. грн (п. 1 постанови НБУ від 06.06.2013 р.); якщо дивіденди нараховані, але не виплачені – протягом 30 днів після закінчення місяця, в якому вони були нараховані (пп. 168.1.5 ПКУ).

У формі 1ДФ виплата доходу у вигляді дивідендів відображається:

у періоді нарахування – у графі 3а (утриманий ПДФО – у графі 4а); у періоді виплати – у графі 3 (сплачений ПДФО – у графі 4).

Також читайте:

Сума дивідендів, яку отримує фізособа та бухгалтерські проведення

Фізособа отримує на руки суму, яка є меншою суму ПДФО та ВЗ (див. нижче).

Збільшити

Дивіденди нерезидентам

При виплаті дивідендів нерезидентам оподаткування здійснюється наступним чином:

Збільшити

У разі наявності міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, нерезидент може зарахувати суми сплачених податків в Україні в рахунок податкових зобов’язань у своїй країні (на підставі  довідки від ДФС).

Дивіденди та платники єдиного податку

Оподаткування дивідендів у платників єдиного податку 3 групи має свої особливості:

Податковий облік отримання дивідендів в операціях з платниками єдиного податку також є особливості:

якщо дивіденди отримує платник податку на прибуток від платника єдиного податку – зменшувати фінрезультат з 01.01.2018 не потрібно (згідно внесених змін до  пп. 140.4.1 ПКУ на підставі Закону України від 07.12.2017 р. № 2245); якщо дивіденди отримує платник єдиного податку від платника податку на прибуток – суми отриманих дивідендів не включаються до доходу та на обкладаються у отримувача платника 3 групи, якщо дивіденди оподатковані згідно правил ПКУ (пп. 10 п. 292.11 ПКУ).

Щодо 1-2 групи єдиного податку, то виплата їм дивідендів оподатковується аналогічно виплаті дивідендів звичайним фізособам.

Дивіденди для сільгоспвиробників

Оподаткування дивідендів для сількогосподарських виробників, які перебувають на 4 групі єдиного податку, насьогодні здійснюється аналогічно платникам єдиного податку 3 групи.

rss