Затримка пенсій — перша ластівка кризи?

Опубликовано: 29.10.2018

Пенсія для багатьох літніх людей в Україні — єдине джерело засобів до існування. Доходом назвати цей вид виплат язик не повертається, хоча він і зароблений кров’ю і потом.

 

Ось тому навіть тижнева затримка допомоги, яка, за ідеєю, мала б забезпечити гідне життя на заслуженому відпочинку, для багатьох пенсіонерів фактично означає голод.

 

Проблему несвоєчасних виплат, яка виникла в липні, на сьогодні вдалося залагодити. Однак експерти впевнені, що це затягування — лише перша ластівка системної кризи.

 

Липневі затримки виплат Пенсійний фонд України пояснив касовим розривом, що виник у результаті недонадходження відрахувань із єдиного соціального внеску (ЄСВ), через що дефіцит ПФУ в другому місяці літа перевищив 4 млрд грн.

 

Увечері 25 липня на офіційному сайті фонду з’явилася інформація про те, що виплати повністю профінансовані через поштові відділення «Укрпошти», яка впродовж кількох днів видасть гроші адресатам. А також про те, що серпневі пенсії видаватимуться в штатному режимі з 4 серпня. Дефіцит Пенсійного фонду був покритий за рахунок позики Держказначейства.

 

Затримка пенсійних виплат фактично за кілька місяців до виборів — це тривожна тенденція, яка свідчить про реальний, далекий від задовільного, стан справ у країні. Про це лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко зазначила на своїй сторінці у мережі «Фейсбук».

 

 

«З регіонів надходять сигнали про затримку пенсій. Щиро сподіваюся, що це «технічні проблеми», як намагаються запевнити в уряді та в Пенсійному фонді, а не 145-та «реформа» влади», — написала вона.

 

Керівник фракції переконана, що будь-яких затримок пенсійних виплат необхідно уникати в принципі.

 

«Це не може мати жодного виправдання», — впевнена лідер «Батьківщини».

 

Юлія Тимошенко також повідомила про те, що дала доручення всім місцевим організаціям «Батьківщини» вивчити ситуацію з виплатою пенсійних нарахувань у регіонах.

 

Здавалося б, інцидент вичерпано. Але не так сталося, як гадалося. За словами експерта з політичних та економічних питань Андрія Вігірінського , ПФУ має два основні джерела доходів — дотації з держбюджету в розмірі 139 млрд грн і так звані власні доходи, які становлять близько 220 млрд грн і надходять переважно за рахунок єдиного соціального внеску.

 

Економіст Андрій Блінов уточнює, що станом на 1 липня 2018 року в Україні було 11,441 млн пенсіонерів.

 

«Середня пенсійна виплата при цьому становить 2562 грн. Основна маса людей (3,7 млн пенсіонерів) отримує виплати в межах 1501–2000 грн. Ще 2,5 млн пенсіонерів мають від 2001 до 3000 грн пенсії. Єдиного соціального внеску цього року збирають на 27,6% більше, ніж минулого, що стало можливим завдяки зростанню мінімальних зарплат. Але це все одно менше запланованого Пенсійним фондом обсягу. Відповідно до кошторису ПФУ, в 2018 році для виплат пенсій має бути зібрано 208,3 млрд грн ЄСВ. За півроку на ці цілі акумулювали 89 млрд грн. Тобто на 15 млрд грн менше необхідного», — констатував Блінов.

 

Андрій Вігірінський зі свого боку додав, що якщо вірити офіційним заявам, бюджетна частина виконується своєчасно і в повному обсязі — 52% за шість місяців. А отже, враховуючи щомісячний недобір Пенсійного фонду з ЄСВ у розмірі від 2,5 до 3 млрд грн, уряду доведеться просити парламент прийняти зміни до держбюджету, щоб збільшити фінансування витрат ПФУ. Можливо, в грудні відбудеться чергове підвищення мінімальної зарплати.

 

За рахунок номінального збільшення надходжень збільшаться і відрахування в ПФУ. Однак це нічого не змінить у структурі солідарної системи і лише відтермінує її кризу на рік. Своєю чергою президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, відштовхуючись від даних Держказначейства станом на 26 липня, констатує, що до держбюджету надійшло на 9 млрд грн менше запланованого. «Дірка» в місцевих бюджетах склала 4 млрд грн.

 

«За період січень – липень 2018 року держбюджет України отримає на 12,5 млрд грн менше, ніж було заплановано, а місцеві бюджети — на 5 млрд грн менше. Загальна «дірка» в зведеному бюджеті України становитиме близько 17,5 млрд грн», — зазначив він і додав, що, володіючи цими даними, не варто дивуватися затримці виплат пенсій і інших виплат із головної скарбниці країни.

 

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що касові розриви, які призвели до затримки виплат літнім українцям, є лише одним із проявів кризи пенсійної системи нашої країни.

 

 

Він пояснив, що уповільнене економічне зростання останніх років після більш ніж 15% падіння в 2014–2015 роках, найнижчий показник ВВП на душу населення серед усіх європейських країн (в Україні він складає трохи більше 2,5 тис. дол., тоді як у Білорусі він вдвічі вищий, а в Польщі — у п’ять разів), а також відсутність довіри до влади — всі ці фактори сприяють збільшенню міграційного потоку з України.

 

«Адже один працездатний українець, який виїжджає за кордон, позбавляє пенсії одного пенсіонера, тому що в нашій країні на одну людину на заслуженому відпочинку припадає одна працююча. А в 2015-му, коли наша країна підписувала меморандум із МВФ, в якому крім іншого була задекларована пенсійна реформа, на 15 працюючих припадало 10 пенсіонерів. Тому немає нічого дивного в тому, що дефіцит Пенсійного фонду лише збільшується. Отже, нинішні затримки пенсій не останні», — підкреслив він. «Проблему Пенсійного фонду розв’язати можна, але тільки за умови нового економічного курсу країни й упровадження абсолютно нової економічної політики», — підсумував Олег Устенко.

rss