Податковий кредит та списання кредиторської заборгованості

Опубликовано: 25.10.2018

Чи мають платники податків проводити коригування податкового кредиту ПДВ, при списанні кредиторської заборгованості? Давайте розглянемо нюанси такої операції

ПДВ: основні засоби, кредиторська заборгованість – що і як перевіряє ДФСУ | Безкоштовна відеолекція

Податківці вже не раз надавали відповідь на питання платників податків, щодо коригування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ), при списанні простроченої кредиторської заборгованості. Позиція контролюючих органів наступна – платники податків мають відкоригувати податковий кредит за такою операцією.

Податківці обґрунтовують свою позицію тим, що отримані платником ПДВ товари чи послуги, що не були оплачені протягом терміну позовної давності вважаються отриманими безоплатно. На підставі пункту 198.3 Податкового кодексу України (далі – ПК), за такими товарами та послугами не встановлено факту придбання, а отже, платник податків не має права отримати податковий кредит за такими товарами чи послугами.

Якщо ж платник податків при придбанні товарів чи послуг сформував податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних, він має відкоригувати суму податкового кредиту. Проте пропонуємо заглибитись у це питання та зрозуміти, чи не розходиться позиція фіскальної служби із Податковим кодексом України, щодо цього питання.

Пунктом 198.3 ПК передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається із договірної вартості товарів та послуг, а також із сум податків, сплачених платником податків. Податки сплачуються за ставкою, що встановлена пунктом 193.1 ПК , протягом встановленого звітного періоду, у зв'язку із:

придбанням чи виготовленням товарів чи наданням певних послуг; придбанням чи будівництвом основних фондів та засобів, інших необоротних матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій; ввезення товарів чи необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит нараховується незалежно від того, які товари чи послуги, основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку. Відповідний строк провадження господарської діяльності має відповідати обраному звітному періоду. Він також залежить і від факту здійснення платником податків оподатковуваних операцій у вказаний звітній період.

Якщо платник податків отримав товари чи послуги на підставі договору купівлі-продажу, позиція податківців та їх посилання на пункт 198.3 ПК є просто недоречними. У пункті 198.5 ПК перелічені випадки, коли платникам ПДВ необхідно нарахувати податкові зобов'язання, проста серед цих випадків немає «списання простроченої кредиторської заборгованості».

У статті 192 ПК можна знайти повний перелік підстав для коригування податного кредиту, і серед підстав немає підстави «у зв'язку із списанням безнадійної кредиторської заборгованості».

Тобто, при визнанні заборгованості безнадійною, не відбувається зміна компенсації за товари чи послуги і у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту .

Твердження ДФС щодо необхідності коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечать статті 192 ПК.

Відповідно до підпункту 4.1.4 ПК було встановлено презумпцію правомірності рішень платника податків якщо певні закони чи норми допускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платника податків.

Відповідно до статті 192 ПК, платник податків не зобов’язаний коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.

Відповідно до пункту 44.2 ПК для обрахунку об’єкта оподаткування, платник податків має використовувати дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів та витрат фінансового результату оподаткування.

Давайте розглянемо пункт 5 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» . Власне зобов'язання визначається якщо його оцінка може бути достовірно визначеною та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу визначене раніше зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Отже, відповідно до пункту 44.2 ПК сума списаної кредиторської заборгованості буде оподатковуватись податком на прибуток підприємства. Проте, суму податкового кредиту з ПДВ не потрібно коригувати.

Якщо ж ви хочете зробити все обережно і мінімізувати власні ризики, коригуйте податковий кредит у відповідності до роз’яснень, що надали органи ДФС. Проте не буде зайвим звернутися до органу ДФС за місцем реєстрації із проханням надати письмову консультацію із питань:

коригування податкового кредиту х ПДВ при списанні простроченої кредиторської заборгованості; включення до суми оподатковуваного доходу списаної простроченої кредиторської заборгованості у повному обсязі, чи лише суму заборгованості без ПДВ.