Антикорупційне законодавство України
Опубликовано: 22.10.2018
11 червня 2009 року, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI (далі – Закон № 1506). Згідно з першою редакцією Закону № 1506 набрання ним чинності планувалося з 01.01.2010 р., пізніше час введення в дію було перенесено на 01.04.2010 р., а відповідно до останніх змін – на 01.01.2011 р.
На відміну від чинного на сьогодні Закону України «Про боротьбу з корупцією», суб’єктами відповідальності за яким є державні службовці та інші особи публічного права, Закон № 1506 визначає основні засади запобігання та протидії корупції в публічній та приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вебінар Людмили Панкратової "Закон про запобігання корупції"
У ст. 2 Закону № 1506 визначено суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення. Варто зазначити, що цей перелік суттєво розширився. До нього включено осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків в юридичних особах, а також фізичні особи – підприємці. Це означає, що керівник підприємства незалежно від форми власності за новим законодавством буде суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Юрій Кармазін про антикорупційне законодавство на Українському радіо
Щоб якомога повніше відповісти на поставлене питання, звернімося до ст. 4 Закону № 1506, яка встановлює обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Згідно з нормами цієї статті зазначеним вище особам забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.
За вчинення корупційних правопорушень особи, що є суб’єктами відповідальності за такі правопорушення відповідно до Закону № 1506, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Статтею 21224 КпАП передбачено адміністративне стягнення за здійснення особою безпосередньо або через посередників чи інших осіб підприємницької діяльності, а так само виконання нею роботи за сумісництвом (крім викладацької, наукової, творчої або медичної практики у неробочий час) у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом.
Отже, керівник має право зареєструватися як фізична особа – підприємець, проте здійснення ним підприємницької діяльності (особисто або через посередників) призведе до негативних для нього наслідків.
Юридичні послуги:
Звертайтесь за Контактами та моб.:(096) 0020100;(050) 431 70 84