Главные новости Кировограда (Кропивницкого) онлайн. Свежие...

Опубликовано: 08.10.2018

видео Главные новости Кировограда (Кропивницкого) онлайн. Свежие...

Кировоград попрощался с 26-летним разведчиком

Спроби одночасно допомогти і банківській системі, і за її ж рахунок вирішити питання щодо наповнення казни навряд чи приведуть до ефективного результату



Проблеми банківського ринку змушують уряд і парламент оперативно змінювати правила роботи його гравців. Однак не завжди це йде на користь системі. Деякі норми, які було впроваджено за останній час, тягнуть за собою труднощі не тільки для клієнтів, а й для самих банків.

ГРОШАМ ДАЛИ ТЕРМІН


В Кировограде в помощи нуждается отделение для брошенных детей - Чрезвычайные новости, 17.11

Серед останніх змін, які планується провести на банківському ринку, однією з найважливіших є скасування дострокового повернення депозитів, чого банки добиваються вже декілька років. 9 квітня Верховна Рада прийняла в першому читанні відповідний закон, який вносить зміни до Цивільного кодексу. Ними зобов’язання банку повертати вклад клієнту розмежовуються за строковими вкладами та за вкладами до запитання. Дострокове повернення вкладнику банківського строкового вкладу на його вимогу можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору з банком. Решта ж депозитів повинні залишатися на банківських рахунках до закінчення того терміну, який вказано в договорі.

Банкіри в цілому підтримують це рішення, оскільки теоретично воно дозволить їм збільшити обсяги довгострокових коштів на своїх рахунках. Зараз це є великою проблемою, оскільки побоюючись проблем у політичній та економічній сферах, громадяни остерігаються розміщувати гроші в банках на тривалі терміни. У результаті фін­установи мають великі портфелі вкладів на 3–6 місяців, які вони не можуть направити нікуди, окрім як у короткострокове кредитування. В зв’язку з чим вони практично зупинили кредитування економіки, оскільки великі проекти вимагають наявності довгострокових ресурсів.

«Це нормальна практика в європейських країнах, коли існують термінові депозити відповідно до договірних умов, а також ощадні та поточні рахунки, кошти з яких можна використовувати за першої необхідності. Ні для кого не секрет, що основним джерелом фондування банків в Україні є депозити населення. Різниця в середньому терміні залучення депозитів і середньому терміні розміщення кредитів досить висока (більше 10–18 місяців). Але ми ж не вимагаємо у населення повернення всієї суми кредиту на першу вимогу, — говорить член правління, директор департаменту казначейства Ідея Банку Володимир Кузьо. — Тому скасування можливості зняття депозитів населенням на їхню вимогу дозволить банкам прогнозувати свою ліквідність самостійно та зробить депозитну базу більш стійкою до політичних чи економічних викликів».

У той же час, ця норма може негативно вплинути на банки, спровокувавши відтік депозитів із системи. Громадяни вже стикалися з подібним мораторієм на дострокове зняття коштів, який Нац­банк ввів у 2009 році, хоча він і був тоді незаконним. Тому зараз такий крок може ще більше знизити довіру населення до системи.

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

З 13 березня банки зобов’язані з кожної фізособи, що продає їм іноземну валюту , стягувати військовий збір. Відповідно до закону № 211-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів», всі доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), що пов’язані з переходом прав власності на такі валютні цінності, обкладаються військовим збором за стандартною ставкою 1,5%.

Досі продаж іноземної валюти не вимагав від громадян сплати податків. Спеціальний збір з операцій з готівковою валютою в розмірі 2% (до 1 січня становив 0,5%) прямував банками до Пенсійного фонду тільки якщо клієнти купували іноземну валюту. Банкіри говорять, що введення цього збору провокує переміщення частини валютного попиту в тінь. «На «чорному ринку» немає податків із валютообмінних операцій, тому можна чекати на його активізацію. Закономірно, що обсяг операцій із валютою в банках може зменшитися», — відзначає заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.

УРІЗАНИЙ ДОХІД

Ще однією нормою, яка значно ускладнила банкам життя, стало введення податку на дохід із депозитів. Його було введено влітку минулого року і це означає, що сума нарахованих банком відсотків за всіма видами і типами депозитів, за винятком зарплатних виплат та стипендій, підлягає оподаткуванню за ставкою 15% без розкриття банківської таємниці щодо кожного вкладника. В результаті громадяни стали отримувати менший дохід за своїми депозитами, що знижує їх інтерес до розміщення грошей на банківських рахунках.

Банкіри поки не можуть відновити зацікавленість у заощадженні грошей на депозитах і зупинити відтік коштів. В результаті, з початку минулого року система втратила 78 мільярдів гривень і $11,3 млрд.

Єдиною можливістю перекрити втрачений дохід є підвищення ставок по депозитах. Однак для банків це вкрай невигідно, тому що вони і так платять зараз дуже дорого за залучення коштів у населення — в середньому 21% річних за гривню і 9% — за долар. «Враховуючи той факт, що ставки знаходяться практично на «піку», ми вважаємо, що в цьому не буде потреби. Однак не виключено, що окремі гравці в силу внутрішніх причин виступатимуть із пропозиціями більш високих ставок», — відзначає головний бухгалтер Universal Bank Сергій Зарожевський. Деякі банки настільки сильно зацікавлені в утриманні клієнтських коштів і збільшенні депозитних портфелів, що готові навіть заплатити цей податок за клієнтів. Зокрема, так вирішив зробити Приватбанк, в результаті чого реальна ставка по вкладах, яку він платить клієнтам і державі у вигляді податку сягає 30% річних.

Фото: PHL .

rss